Засновник колективу
Шевченка, фундатор Національного ансамблю солістів «Київська камерата».
Валерій Матюхін навчався в Київській середній спеціалізованій музичній
школі-інтернаті ім. М. В. Лисенка. У 1973 році завершив навчання на фортепіанному
факультеті Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського (тепер
Національна музична академія України), у класах професорів В. Топіліна та О. Холодної.
Впродовж 1980–1991 рр. працював солістом-піаністом у Київській
філармонії.
Валерій Матюхін є ініціатором створення великої кількості камерних
творів українських композиторів. Протягом багатьох років творчої діяльності музикант приділяв увагу роботі з творчою молоддю, композиторами і виконавцями-початківцями.
У 1977 Валерій Матюхін заснував при Спілці композиторів України Ансамбль
камерної музики з метою промоції музики українських композиторів насамперед.
До 2023 року він був незмінним керівником та директором колективу. У 1989 році колектив перейменували на Ансамбль камерної музики «Київська камерата». Вже за часів відновленої Незалежності, у 1993 році, колектив за вагомий внесок у розвиток
української музичної культури набув статус «Державного”. А в 2000 році – статус
«Національного».
З 2000 по 2023 роки Валерій Матюхін перебував в статусі генерального директора-художнього керівника та головного диригента Національного ансамблю солістів «Київська камерата». Оркестр солістів на чолі з Валерієм Матюхіним постійно брав участь у міжнародних фестивалях: «Київ-Музик-Фест», «Музичні прем’єри сезону», «Форум музики молодих», «Літні музичні вечори», «Літні музичні промені», «Два дня і дві ночі нової музики (Одеса), «Контрасти», «Віртуози Львова» (Львів), «Золота осінь» (Біла Церква»). Здійснював гастрольну діяльність, виступаючи з концертними програмами в Україні та
за кордоном: в Австрії, Вірменії, Грузії, Італії, Китаї, Латвії, Лівані, Німеччині, Франції, Хорватії, Чехії, США та інших.
Валерій Матюхін — перший виконавець багатьох творів
сучасних українських композиторів, впродовж своєї кар’єри музикант пропагував українську музику у всій різноманітності її стилів, жанрів і напрямів. Під його керівництвом «Київська камерата» виконувала, окрім музики європейських композиторів, виконувала та презентувала світу творчість українських композиторів ХХ та ХХІ століть: Бориса Лятошинського, Ігоря Шамо, Євгена
Станковича, Валентина Сильвестрова, Мирослава Скорика, Леоніда Грабовського, Івана Карабиця,
Олева Ківи, Ярослава Верещагіна, Володимира Загорцева, Лесі Дичко, Віталія Губаренка, Ігоря Щербакова, Ганни Гаврилець, Юлії Гомельської, Кармелли Цепколенко, Юрія Ланюка, Віктора Теличка, Дезидерія Задора, Іштвана Мартона, Юрія Шевченка, Олександра Левковича, Віктора Камінського, Алли Загайкевич, Золтана Алмаші та інших.
Також Матюхін активно записував музику як диригент колективу та сольний піаніст.
Зокрема, у його виконанні збереглися записи таких творів:
Соната для фортепіано Євгена Станковича (1982), Дві сонати для фортепіано Олега Ківи (1982). В дуеті зі скрипалем Аркадієм Вінокуровим Соната-piccolo для скрипки та
фортепіано Євгена Станковича (1985), Сонатина для скрипки та фортепіано
Ярослава Верещагіна (1987), Камерний концерт № 2 для скрипки, фортепіано та
струнних В. Загорцева (диригент — Федір Глущенко, 1984). Разом із
віолончелісткою Юлією Пантелят — Соната для віолончелі та фортепіано Валентина
Сильвестрова (1988). Разом зі скрипалькою Богданою Півненко записав диск «Мелодії миттєвостей»
з циклами п’єc для скрипки та фортепіано Валентина Сильвестрова (2008).
Як диригент Матюхін здійснив чимало фондових записів сучасних українських
композиторів разом з «Київською камератою», а також записав CD
з камерних творів Євгена Станковича, Валентина Сильвестрова, Олега
Киви, Ігоря Щербакова, Володимира Зубицького, Олександра Левковича,
Юлії Гомельської, Кармели Цепколенко та ін.
У доробку Валерія Матюхіна є праці як музичного редактора і упорядника.
У 1977 під редакцією Валерія Матюхіна видавництвом «Музична Україна»
видані «Сонати для фортепіано» Ф. Шуберта (всі, що були завершені
автором). Також він реконструював (переклав з авторського
старовинного рукопису на сучасну нотацію) партитури «Двох мотетів»
українського класика Д. Бортнянського («Ave Maria» та «Salve Regina») та
партитуру опери «Алкід» (1985 опублікована видавництвом «Музична
Україна»). Був упорядником і музичним редактором кількох збірників
фортепіанної та камерної музики композиторів ХХ ст., до яких увійшли
твори Чарльза Айвза, , Кароля Шимановського, Ферруччо Бузоні, Едґара Вареза, Алемдара Караманова, Миколи Рославця, Євгена Станковича, Валентина Сильвестрова та інших.
Під кураторством Матюхіна як редактора-упорядника у видавництві «Музична
Україна» вийшло кілька нотних видань камерних творів Євгена Станковича:
«Камерні симфонії у трьох зошитах»(2002), «Камерно-інструментальні
твори у трьох зошитах» (2008); «Камерні твори для скрипки, віолончелі та
фортепіано» (2013), «“Ой, глибокий колодязю”. Твори для камерного
оркестру» (2016).
У 2007 Валерій Матюхін виступив редактором-упорядником нотної збірки Олега
Ківи «Твори для голосу та оркестру у трьох зошитах».
У 1988 р. він став редактором-упорядником збірки «Музика для
камерних ансамблів» (К.: Музична Україна), до якої увійшли камерні твори
українських та зарубіжних авторів: Євгена Станковича, Валентина
Сильвестрова, Ярослава Верещагіна, Петеріса Плакідіса, Ашота Зограбяна,
Чарльза Айвза, Едґара Вареза; в 2016 р. – став упорядником збірки «Музика XXI
століття. Твори для камерного оркестру» (К.: Музична Україна), що
скомпонована з камерних творів вітчизняних композиторів молодої
генерації : Олексія Войтенка, Віталія Вишинського, Любави Сидоренко,
Олега Безбородька, Олександра Шимка, Богдана Кривопуста, Золтана
Алмаші.
Цитати колег, музикантів-сучасників про Валерія Матюхіна:
«Валерій Матюхін — явище унікальне, певен, не лише для мене. Цей
музикант дивує мене і зараз своєю щосекундною готовністю
захоплюватися, надихатися, вкладати всього себе в нескінченний процес
творення, живлячись, не втамовуючи спрагу, з вічно життєдайного
музичного джерела. Саме в Матюхіні я завжди відчуваю адекватний відгук
своїм прагненням, розуміння, навіть із півслова: між нами існує деяка
спорідненість душ»
Едуард Айрапетян, композитор
«Валерій Матюхін надзвичайно талановита людина, яка проявила себе в
різних творчих амплуа: піаніста, диригента, організатора свого колективу.
В різних сферах реалізується його блискучий творчий талант. Я б назвав
його своєрідним «perpetuum mobilе». Вся його діяльність – це його
творчість. Те, що робить Валерій Матюхін як диригент, як музикант
викликає велику пошану. Він вибирає кращі творчі зразки сучасних авторів
для свого програмного репертуару і виконує їх на високому виконавському
рівні. Я знаю мало особистостей, які так би ставилися до своєї справи. Він
справжній майстер своєї справи і знакова фігура для нашого сучасного
українського мистецтва»
Олег Кива, композитор
«До Валерія Матюхіна я маю величезну повагу як до професіонала,
піаніста та майстра своєї справи. Його пристрасть до виконання творів
українських авторів є справжнім феноменом. Загалом, музичний
культурний світ повинен цінувати і захоплюватися цією людиною, яка так
багато зробила і продовжує роботи для сучасної культури України»
Вірко Балей, композитор, диригент